Децентралізація може повернути Україні "волость"

регіони Сьогодні провладні ЗМІ радісно повідомили, що нібито Житомирщина не проти децентралізації. Більше того, треба поскоріше це зробити. Чи виникають у громадян очевидні запитання: Чому ПР, БЮТ, БПП, сепаратисти і Путін так дружно бажають децентралізації України?

Іноді трапляється слово "федералізація", але то для окозамилювання та введення в оману. Чому ніхто не згадує, що децентралізація України - головна складова програми Партії Регіоні? Чому у Російській ФЕДЕРАЦІЇ ніхто не сміє вести мову про регіональні референдуми, а у децентралізованій Україні, яка нібито залишиться унітарною, це буде нормою?

За дослідженнями проведенними фахівцями стосовно вживання в українських ЗМІ слів "децентралізація" і "федералізація", помічено, що майже в усіх випадках відбувається підміна понять, громадян плутають, вводять в оману. Федералізація - це глибока децентралізація, тому ці терміни підміняють для введення в оману.

Що несе Україні така "рятівна", за словами сьогоднішнього президента, децентралізація Путіна-Медведчука-Януковича? Як і попереджали ще 5 років тому критики децентралізації, даний процес призведе до феодалізації України: народовладдя без народовладдя.

Деякі роздуми фахівців на дану тему.

По-перше, невиправданим є використання терміну "громада" у новому його трактуванні - як територія (одиниця територіального поділу) і як інститут (установа), тоді як він набув поширення в іншому значенні - спільноти людей. За цими дефініціями криються більш важливі аспекти підміни і можливі порушення базових принципів, а саме:

- Прав власності територіальних громад: саме громади як спільноти людей є власниками місцевих природних ресурсів, а не "громади" як адміністративно-територіальні одиниці;

У тій самій Польщі в Законе про самоврядування в гмінах від 1990 г. вказано, що населення гміни представляє собою самоврядну громаду згідно із законодавством. Саме ця громада (гміна) є юридичною особою, а не її представницький орган (рада гміни). У нас же навпаки - статус юридичної особи має не територіальна громада, а її орган самоврядування, як, скажімо, сільська рада. Українські особливості, та ще плутанина з пропонованою "громадою" як адміністративно-територіальною одиницею, дозволять скинути багато "кінців у воду".

Так що залиште "громаду" із зрозумілою для всіх суттю, а базову адміністративно-територіальну одиницю, базовий рівень самоврядування назвіть "волость" (можна і "повіт", як вже було в Україні, але в Польщі так називається районний рівень), або " комуна "- як у Франції.

По-друге, важливо в об'єднаних територіальних громадах забезпечити право на самоврядування і для тих громад, які увійшли в об'єднану. А саме - не тільки завдяки сільському старості з його урізаними правами (зокрема, що це за право дорадчого голосу?), що прописано в законопроекті "Про добровільне об'єднання територіальних громад", але і за рахунок внутрішнього закріплення за цими місцевими громадами певних повноважень, майна та частини сільського бюджету. Так, у Польщі допоміжними одиницями в сільських гмінах є Солетство, кількість яких перевищує 40 тис. одиниць. Таким чином, в гміні, яка об'єднує в середньому 24 населених пункти, в центральному пункті є війт як глава гміни, а в 18 Солетствах (територія одного сільського поселення або об'єднання малих поселень) як адміністративних одиницях, що входять до гміни, є солтиси (і рада Солетств). Солетство реалізує власні завдання відповідно до свого статуту і ті завдання, які делеговані йому гміною. Доходами Солетства можуть бути дотації з бюджету гміни і власні доходи від ведення встановленої діяльності.

По-третє, все ж головам деяких сільських рад, оцінивши свої можливості, доведеться погодитися з об'єктивністю об'єднавчих процесів і вести відповідну роботу. Реформа місцевого самоврядування шляхом "об'єднання", крім Польщі, вдало реалізована також у Великобританії (1971-1975 рр.) - з 1,5 тис. одиниць до реформи залишилося 0,5 тис., У ФРН (1968-1970 рр.) - з 24,4 тис. залишилося 8,4 тис. одиниць. Є й прецедент провалу цієї реформи: практично не реалізувалася вона у Франції (1971 і ще кілька етапів). Проте французькі комуни напрацювали значний досвід взаємодії, співробітництва через різні форми межкоммунальних об'єднань, що по суті є рухом по шляху злиття. Нова реформа територіального устрою у Франції з 2010 р ставить метою дати поштовх формуванню "нових комун", які створюватимуться на добровільних засадах сусідніми комунами в рамках або поза рамками певної спільноти або за допомогою перетворення об'єднання в нову комуну. В рамках таких нових комун колишні комуни можуть залишатися як "делеговані комуни".

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить