Останній з городян

Сьогодні виповнилось би 84 роки видатній особистості, письменнику, лінгвісту - Євгену Павленку. Керівник Слов'янської духовної течії "Великий Вогонь" Князь Огін вважає його найяскравішою постаттю серед своїх вчителів.

Одна з найліричніших книжок Євгена називається "Останній з городян", це збірка найкращих поезій Павленка за все життя.

Сам автор у передмові до своєї книжки написав: "Я - п'ятидесятник. П'ятидесятники від шестидесятників відрізнялися тим, що нікому і нічому не вірили - чим і вижили. Це генерація Василя Земляка, Ліни Костенко, хоч які вони різні. Різний і я… Народився 14 жовтня 1931 року у місті Житомирі. Де і що з батьком достовірно не відомо. У 33-му мене з ніг збив голод: ще й тепер пам'ятаю ті ночовки, в яких лежав майже три роки…"

За життя Павленко змінив багато професій, до того, звичайно, вчився в школі: спочатку в №1 (на Мальованці - районі, який вважався бандитським) у місті Житомирі, з якої у 1948 році його було виключено без права вступу до інших шкіл. Була видана довідка - "виключений зі школи за грубі порушення правил учнів". Коли вже дорослий його приятель почув про цей випадок, то спитав:

- Щоб з Мальованської школи бути виключеним, потрібно було не менш як двох вчителів вбити. Невже ти саме це скоїв? - Ні, - відповів Євген. - Я навіть у той день у школі не був, коли те "грубе порушення правил учнів" трапилось. Через якійсь час до нього прийшов колишній одноклассник і сказав: "я піду до директора, зізнаюсь, що це я зірвав "Піонерську газету"". - Мовчи, - наказав юний "порушник". - Для мене це одна честь, а ти іди вчись". Павленка таємно прийняв у вечірню російську школу чех Долечик. Відтоді і почався його шлях як носія слов'янської ідеї.

"Я славянин. Вы не узнали

во мне певучих гордых дней.

Моя тоска мои печали

о ней, о вольнице, о ней!

От моря Русского до Рима

чрез полунощные края -

лодьи, скользящие незримо

и с ними вещий рус бо Ян.

Рокочут струны гуслей звонких,

разносит эхо по лесам

на диво алчущим потомкам -

среди которых я и сам

- хор дивный.

Мужи и девицы -

глаза отвагою горят -

глядят, как спорят с ветром птицы.

Идут, плывут за рядом ряд."

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Скрябін - Лист до президентів

Фото сайта

Баннер
Баннер

Пошук по сайту