Ідеологічна влада. Феномен Майдану.

У країні протистояння, народ не хоче жити по старому, а владна верхівка не хоче нічого міняти. Чи не можна цей конфлікт вирішити без революції? Як це зробити? Що для цього треба? Відповідям на ці питання і присвячена ця стаття.

Ідеологічна влада
Загальновідомі три види влади: законодавча, виконавча і судова. У демократичних країнах вони незалежні одна від іншої і це перешкоджає узурпації влади окремими особами. У недемократичних державах ці три види влади теж існують,  але знаходяться під контролем однієї людини або групи осіб. Що ж виходить? При одній і тій же структурі влади, в одному випадку, маємо демократію і свободу народу, а в іншому - диктатуру і його безправ'я. У чому причина?
Вся справа в тому, що крім трьох загальновідомих, існує ще один вид влади, найважливіший з них, але широко невідомий, який і забезпечує цю відмінність. Це ідеологічна влада або влада над владою.
Ідеологічна влада - це люди, які сповідують ідеологію, яка стала правлячою в суспільстві. Люди, які вірять в неї і готові відстоювати її за всяку ціну. Люди, які продукують собі подібних в суспільстві і насамперед у трьох інших гілках влади. Люди, які впливають на призначення і зняття з посад у виконавчій, законодавчій і судовій владі.
Ідеологічна влада формує і забезпечує існування системи цінностей в суспільстві. Вона буває офіційною та неофіційною. Але це не змінює її сутності. Неофіційна ідеологічна влада може бути навіть значно сильніше офіційної.
Наприклад, влада комуністичної ідеології. Сталін не був ні главою Радянського уряду, ні главою Верховної Ради, ні главою Верховного Суду, але вершив долями величезної країни. Він був главою комуністичної системи. Всіх, хто не відповідав їй, ця влада знищувала. ЧК, НКВД, Гулаг, Голодомор, колективізація - за всім цим стояла жахлива ідеологія. Спочатку, ця влада була неофіційною, але потім, стала офіційною, коли в Конституції СРСР була записана норма про керівну роль КПРС.
Ідеологічна влада грає вирішальну роль не тільки в тоталітарних системах. У демократичних країнах вона теж є, але не офіційна. Журналіст П.Ньюмен це показав у своїй книзі «Канадський істеблішмент». Ця влада «складається з нечисленної, саморегулівної групи людей, чисельність яких не перевищує і тисячі. Вони діють як неофіційна хунта, будучи набагато тісніше пов'язаними один з одним, ніж зі своєю країною». Вони «являють собою психологічно однорідне утворення, всіх членів якого об'єднує спільність поглядів і системи цінностей, однаковий підхід до речей і явищ ... їм подобається усвідомлювати, що кандидатів на державні посади визначають вони. Вони вже звикли до того, що керують усім: просувають надійних, на їхній погляд, людей (або групи), перекривають шлях «чужинцям», а часто і всім носіям нових і сміливих ідей і вирішують, що корисно і потрібно суспільству, в якому вони живуть».
У будь-якому суспільстві завжди існує чотири види влади. Воно не може не мати правил поведінки. Воно живе за ними. А тих, хто їх порушує, воно карає. Але в чому сенс цих правил, визначається діючою ідеологією , уявленнями про те, що можна і чого не можна, що добре і що погано.
Колись ці уявлення визначали волхви і шамани, потім жерці, потім церква . Історичні особистості відіграють найважливішу роль у формуванні ідеології суспільства. Імена засновників світових релігій добре відомі. З сучасників можна назвати імена М. Ганді і М.Л.Кінг, К.Маркс і В.Ленін. Одні з них принесли людям добро, інші - зло.
У наш час формування системи цінностей - це складний процес, в якому важливу роль відіграють політики, бізнес, громадські організації, діячі культури,  письменники, вчені, журналісти та інші. Важливу роль в цьому також відіграють традиції.
Ми живемо в переломну епоху переходу людства від насильства до свободи. Гуманне ставлення до людини, повага її свободи, дотримання її прав, справедливість суспільного устрою стають основою ідеології в демократичних країнах. Хоча цей процес у світі і не йде гладко, без конфліктів.

Середній клас
Носієм ідеології гуманізму в демократичних країнах є середній клас. Чому?
Середній клас знаходиться між елітою і низами суспільства. За своїм становищем він завжди перебуває під тиском влади. І це, природно, робить його зацікавленим в існуванні справедливості в державі. Раніше він був нечисленним і не грав значної ролі, але в результаті економічного та науково -технічного розвитку його чисельність значно зросла. Він став найбільшою соціальною групою в розвинених країнах. Тому він і є носієм сучасної ідеології гуманізму і демократії.
Феномен сучасного середнього класу - це неформальне здійснення ідеологічної влади в сучасному, демократичному суспільстві. Його конкурентом є істеблішмент або ділова і політична еліта.
Яким чином середній клас здійснює ідеологічну владу?
У наш час в демократичних країнах середній клас дуже добре організований через профспілки і політичні партії. Шляхом своєї активної участі в парламентських виборах і в політичній діяльності він зумів просунути своїх представників в усі органи влади і змінити порядки в державі. Під їх впливом змінилася й ідеологія еліти.
Середній клас активно стоїть на варті дотримання моралі представниками влади. Найменша підозра в нечесності політичного діяча або чиновника веде до його відставки. Наприклад, у 2012 році через корупційний скандал змушений був подати у відставку Президент Німеччини Крістіан Вульф. Як він пояснив, у зв'язку з тим, що відчув «відсутність необхідної довіри широкої більшості населення». Його провина в тому, що в 2008 році він отримав пільговий кредит на суму 500 тис. євро від дружини свого друга.

Навіщо потрібен конституційний орган ідеологічної влади?

У країнах з розвиненою демократією ефективно діє неофіційна ідеологічна влада середнього класу і істеблішменту.  Але під час кризи і тут може скластися нестійке положення. Як одного разу сказав президент США Г.Трумен, ще однієї кризи 1929-33 років наша система не переживе. Це загроза знизу. Але є й загроза зверху. Наявність норми про обмеження часу перебування однієї людини на посту Президента країни говорить про можливість узурпації влади зверху. Створення конституційного органу ідеологічної влади тільки посилить в цих країнах демократію.
У недемократичних країнах створення офіційної ідеологічної влади, котра сповідує свободу і демократію неможливо, влада не дасть цього зробити. Але знайти гідних людей, що користуються підтримкою народу можна і потрібно. Це рано чи пізно приведе до перемоги демократії в країні. Характерний приклад, роль Нельсона Мандели в падінні апартеїду і встановлення демократії в ПАР. А якщо таких людей буде багато?
У країнах з молодою і нестійкою демократією як Україна створення такого органу є і можливим, і дуже важливим. Це дозволить вирішити ряд завдань. Офіційна ідеологічна влада з'явиться моральним авторитетом для суспільства. Її існування стане пересторогою для нечесних політиків і чиновників, бути нечесним для них стане небезпечним і невигідним. Вона стане механізмом швидкого реагування на спробу узурпації влади. Це стане механізмом реалізації конституційного положення про верховенство влади народу в державі.
Яким повинен бути такий орган офіційної ідеологічної влади? Про це наша пропозиція.

Віче Совісті
Віче Совісті - це офіційний конституційний орган ідеологічної влади народу. Це його совість. Тут зібрані найкращі представники народу. Ті, яким народ довіряє вирішувати свою долю.
Що це за люди? Які критерії для кандидатів у Віче Совісті?
1. Вік не менше 50 років. У цьому віці людина досягає зрілості, мудрості, притупляються або зникають амбіції. Вона прожила вже досить, щоб можна було зрозуміти, що це за людина, побачити її моральні якості.
2. Досить високі професійні досягнення. Це говорить про її цілеспрямованість, наполегливість, самодостатність. Ця людина розуміє, що «булки не ростуть на деревах». Хто вона за фахом? Це неважливо, нехай вона буде: лікар, педагог, вчений, сталевар.
3. Чесність. Вона повинна бути природна. Коли брехня несила. У неї не повинно бути компрометуючих вчинків. А якщо вони і були в житті, то про них має бути відомо. Людина повинна в них щиро покаятися.
4. Гуманне ставлення до людей і тварин. Людина має бути носієм добра. Також вона не повинна бути мстивою і радикально налаштованою.
5. Скромність в житті. Це означає, що у людини немає гордині, жадібності, зазнайства, хамського ставлення до людей. Але вона повинна мати почуття власної гідності. У її житті на першому місці духовні цінності.
6. Мати гарну родину. Це говорить про мудрість людини, її терпимість. Така людина в житті приймає зважені рішення. Хороша родина - це фундамент життя і доля.
7. З середнього класу. І не бідна, і не багата. Вона не повинна  належати до істеблішменту.
8. Любить свою країну і свій народ. Але також любить всіх людей і всі народи.
Природно поставити запитання, чи є в Україні люди, які відповідають цим критеріям? Такі люди є. Щоб показати рівень такої особистості, назвемо ім'я людини, на жаль якої вже з нами немає. Це відомий кардіохірург і вчений Микола Амосов.
Основна функція Віче Совісті - це звільнення від займаних посад представників державної влади, які не виправдали довіри українського народу і за антигромадські вчинки. Позбавлення владних повноважень, як окремих осіб, так і їх груп: відставка міністрів, народних депутатів, суддів, прокурорів і розпуск Верховної Ради, відставка Кабінету міністрів, імпічмент Президента. Це не передбачає їх покарання. Рішення Віче Совісті є остаточним. Цим реалізується право народу як суверена влади.
Члени Віче Совісті обираються більшістю не менше 2/3 голосів виборців або у Верховній Раді не менше 3/4 від числа народних депутатів.
Висування кандидатів здійснюється громадськими організаціями, зборами громадян. Особисте висування не допускається, але необхідна особиста згода. При висуванні до Віче Совісті, має бути проведено публічне обговорення кандидатури протягом досить тривалого часу, щоб усі люди, які знають цю людину, могли розповісти про неї, а вона без обмежень могла відповісти на всі питання, які є до неї.
Як працює Віче Совісті? Його члени основний час займаються своєю звичайною діяльністю, живуть життям народу. Засідання Віче Совісті проводяться регулярно, на них обговорюються насущні проблеми, розглядаються звернення громадян і організацій і приймаються рішення. Для організації роботи Віче Совісті створюється офіс. При ньому створюється інформаційний орган, який висвітлює його роботу.

Феномен Майдану
В Україні потенційно є середній клас. За своїми параметрами він відповідає середньому класу Європи, але безправний і жебракує. При існуючих порядках він не має майбутнього в своїй країні. Поки що він погано організований і не представлений в політичному житті країни. Його дії відбуваються спонтанно, як протест проти несправедливості свого існування.
Феномен Майдану - це стихійний прояв народження ідеологічної влади середнього класу в авторитарній державі, який проявляється в незгоді з діями влади. Так було в 2004 році, коли влада фальсифікувала результати президентських виборів. Так стало і в 2013 році, коли влада обдурила народ з підписанням асоціації з Євросоюзом, а потім вночі підло і жорстоко побила на Майдані молодих людей, студентів.

Перший крок
Створення конституційного органу ідеологічної влади потребує чимало часу і найголовніше згоди Верховної Ради України на таке нововведення, яку нинішній склад найімовірніше не дасть. Тому необхідно створити аналог Віче Совісті - неформальний, але, який користується довірою всього народу і працюючий орган ідеологічної влади. Він здійснить моральний вплив на всі органи влади і ефективно послужить проведенню реформ в Україні.
Як це зробити? Перший етап. Виявити людей гідних увійти в Віче Совісті. Для цього потрібно залучити всіх: журналістів, особливо місцевих, громадські організації, кожну людину. Створити сайт або залучити  наявні сайти, на які буде стікатися інформація про цих людей.
Другий етап. Використовуючи телебачення, пресу, електронні видання розповісти про них народу України. На перші два етапи піде чимало часу, але це потрібно зробити докладно і добре. Для проведення цієї роботи непогано було б створити кілька ініціативних груп, але це може кожен робити і сам.
Третій етап. Створити оргкомітет, зібрати пожертви від громадян та спонсорів і провести незалежними і відомими соціологічними організаціями опитування по всій Україні, щоб оцінити рівень довіри українців до кандидатів у Віче Совісті. Таких досліджень повинно бути декілька. Це буде свого роду соціологічний референдум.
Четвертий етап. Оргкомітет та соціологи оголосять народу України про результат референдуму і склад Віче Совісті. Оргкомітет допоможе особам, обраним до Віче Совісті зібратися разом для обговорення нагальних проблем політичного життя України та прийняття звернень до народу і влади.


Другий крок

Перший крок дасть безцінний досвід для розробки  правового положення про Віче Совісті. А другим кроком буде внесення доповнення до Конституції України про створення офіційного органу Верховної влади народу Віче Совісті, про процедуру його формування, повноваження та порядок діяльності.


Полудьонний Юрій Олександрович

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Скрябін - Лист до президентів

Фото сайта

Баннер
Баннер

Пошук по сайту