Громадська ініціатива "Сині Води"

В минулому році виповнилося 650 років від значної історичної події, яка безпосередньо вплинула на розвиток і свідомість української нації, а також визначила історичний шлях розвитку всієї Східної Європи.

Наші сусіди, білоруси і литовці,  вже давно готуються до "Синьоводського ювілею", вони будуть відзначати першу велику перемогу над військами Золотої Орди на державному рівні. В Україні, на жаль, про цю славетну сторінку нашої історії мало хто й чув.

Без перебільшення можна сказати, що перемога русько-литовського війська над татарами на Синіх Водах у 1362 році була однією із найважливіших історичних подій свого часу.

Перші згадки про битву на Синіх Водах зустрічаються ще в писемних пам'ятках XIV—XVI століть. Про розгром золотоординців у 1362 році йдеться, зокрема, в «Хроніці польській, литовській, жмудській та всієї Русі» Мацея Стрийковського, вперше виданій у 1582 року. У 1430—1440 роках тема синьоводської битви виникала навіть у політичних суперечках між Польським королівством і Великим князівством Литовським — кожен шукав історичні підстави, щоб довести своє право на володіння Подільською землею...

В літописах про битву на Синіх Водах є лише невеликі згадки. От запис з літопису Красинського (літопис Красинського - умовна назва рукописної копії скороченого державного літопису Великого Князівства Литовського, Руського і Жемайтського):

«Коли пак князь великыи Витовт поехал з Литвы до великого Луцка, a князь великыи Олькгирд пошол в поле з литовским воиском и побил татаров на Синеи Воде, убил трех братов, татарьских князеи, Хачебея, Сакутлубуга a Дмитрея. A тыи тры браты, татарские князи, отчичи и дедичи Подолское земли были, a заведали от них отаманы, a приежчаючи у отаманов дань бирали c Подолское земли».

З Густинського літопису:

«В лето 6780. Ольгерд победил трех царьков татарских и с ордами их, си есть Котлубаха, Качзея, Дмитра, и оттоли от Подоли изгнал власть татарскую. Сей Ольгерд и иные русские державы в свою власть принял, и Киев под Федором князем взял, и посадил в нем Владимира сына своего, и начал на сими владеть, им же отцы его дань давали».

Річка Сині Води - це, скоріше за все, сучасна річка Синюха, приток річки Буг, хоча є різні гіпотези. У чому дослідники одностайні, так це в тому, що битва на Синіх Водах була частиною широкомасштабної антиординської воєнної кампанії 1362 року, яка мала на меті приєднання Києва і Київщини до Великого князівства Литовського. Київський історик Фелікс Шабульдо, «реставруючи» картину подій, стверджує, що литовсько-руське військо здійснило два великі походи на ординців: один — до гирла Дону й Азову, другий — до гирла Дніпра й Південного Бугу, притокою якого і є Синюха. Успіху Ольгерда сприяли внутрішні усобиці в Золотій Орді, які істотно послаблювали її.

Важливою подією вважав битву на Синіх Водах Грушевській, цікавився тими подіями Карамзін, але довгий час Синьоводську перемогу не любили пригадувати російські вчені, бо тоді виникали б сумніви щодо масштабності і значущості Куликовської битви, яка вважалась одним із ключових моментів історії становлення Московського князівства. В радянські часи про перемогу на Синіх Водах історики геть забули, бо Литовська доба згадувалась виключно як окупація Русі литовськими феодалами, а думка про те, що литовці могли бути для русинів визволителями вважалась "антинауковою". Треба нагадати, що тодішні українці називали себе "русинами", а білоруси звалися "литвинами", предки сучасних литовців називали себе "жмуть" (жемайти).

Звільнивши Україну-Русь від влади Золотої Орди, керівники Великого Князівства Литовського, а пізніше й Речі Посполитої, не мали достатньо коштів для затвердження своєї міцної влади на цих землях. Живучи під загрозою постійної небезпеки з півдня, русини вимушені були самостійно організовувати захист рідної землі. Стихійне самоврядування і військова демократія створила унікальний феномен – козацтво, а образ відважного волелюбного козака став зразком українського національно духу.

Громадська ініціатива «Сині Води» створена для популяризації національної героїчної культури на основі всенародного святкування ювілею перемоги у Синьоводській битві.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Скрябін - Лист до президентів

Фото сайта

Баннер
Баннер

Пошук по сайту